Уран
Спостерігши основні планети Сонячної системи та набравшись досвіду в астрофотографії, я вирішив перейти до складнішого завдання — спостереження та зйомки Урана. Однак Уран не входить до числа популярних об’єктів серед любителів астрономії через свою слабку видимість і значну віддаленість.
Уран — сьома планета від Сонця, відкрита Вільямом Гершелем у 1781 році за допомогою телескопа. Він розташований приблизно вдвічі далі від Сонця, ніж Сатурн, і в 1,7–2 рази далі від Землі залежно від взаємного розташування планет. Діаметр Урана становить близько 51 118 км, що майже в 4 рази більше діаметра Землі, але приблизно в 2,4 раза менше діаметра Сатурна (120 536 км без кілець). Ці фактори зумовлюють малі кутові розміри Урана на небі — близько 3,5–3,7 кутових секунд у 2020 році — та низьку яскравість (видима зоряна величина близько +5,7 у період спостереження). Це робить його доступним для спостереження лише через бінокль або невеликий телескоп. Знайти Уран на небі значно складніше, особливо в умовах міського засвічення та за несприятливої погоди.
Тим не менш, я вирішив спробувати. Хоча на видатні результати я не розраховував, мій телескоп SkyWatcher BKP 150/750 з окуляром Celestron X-Cel LX 5 мм, що забезпечує збільшення близько 150x, давав надію на успішне спостереження.
У серпні 2020 року Уран перебував у сузір’ї Овна, яке слугувало зручним орієнтиром. В умовах міського засвічення побачити планету неозброєним оком неможливо. Для пошуку я роздрукував зоряні карти з позначеним положенням Урана та прив’язкою до яскравих зірок. Далі я методично рухався від цих орієнтирів за допомогою шукача телескопа, запам’ятовуючи характерні зоряні візерунки та звіряючись з картою. Це стандартний підхід для пошуку слабких об’єктів.
Складність полягала в тому, що шукач дає перевернуте зображення, а керування екваторіальними осями телескопа не завжди інтуїтивно відповідає напрямкам «вгору-вниз» чи «ліворуч-праворуч». Це вимагає терпіння та уваги, особливо за слабкої видимості планети та зоряних орієнтирів. Але саме цей копіткий пошук перетворює спостереження Урана на справжню пригоду для любителя астрономії.
Ось фрагмент нічного неба в районі сузір’їв Телець, Овен та Риби. У центрі кадру знаходиться Уран (натисніть на , щоб побачити позначення).
Одразу помітно, наскільки Уран зливається з тисячами дрібних зірок, більшість з яких в умовах міського засвічення неозброєним оком взагалі не видно. Для порівняння, яскравий Марс, розташований неподалік, шукати на небі взагалі не потрібно.
Приблизно через 15 хвилин пошуків мені вдалося навести телескоп на Уран. На відміну від зірок, планета вирізнялася характерним бірюзовим відтінком. При збільшенні 150x в окулярі був видно крихітний бірюзовий диск. Звісно, такого збільшення недостатньо для детального розгляду — кутовий розмір близько 3,6″ занадто малий. Збільшувати далі сенсу не було, оскільки атмосферна турбулентність та обмеження телескопа не дозволили б побачити більше деталей.
Я також намагався сфотографувати Уран за допомогою астрокамери QHY5III178m. Налаштування зйомки виявилося складнішим, ніж для інших планет. Низька яскравість Урана ускладнювала наведення, встановлення камери збивало фокус, і доводилося заново інтуїтивно налаштовувати телескоп. Підбір параметрів експозиції та фокусування також вимагав часу. Але врешті-решт мені вдалося навести камеру та зробити знімок. Звісно, очікувати деталей від телескопа з дзеркалом 150 мм було б наївно, але сам факт фіксації диска Урана — вже досягнення.
| Дата | 24-08-2020 |
| Час | 2:38 |
| Елонгація | 110.6° |
| Фаза | 99.9% |
| Діаметр | 3.6” |
| Висота | 45.4° |
На знімку Уран виглядає як крихітна бірюзова кулька без видимих деталей поверхні чи кілець, але сам факт зйомки планети додає спостереженню особливої цінності. Для кращих результатів потрібен телескоп з дзеркалом 200–250 мм і значно темніше небо. Цей досвід надихнув мене продовжувати експерименти з більш віддаленими об’єктами, такими як Нептун, та вдосконалювати обладнання.
Порівняно з яскравими планетами, такими як Юпітер чи Сатурн, Уран вимагає набагато більше терпіння. Якщо Юпітер навіть у невеликому телескопі радує яскравим диском із смугами, то Уран — це лише крихітна горошина, ледь помітна як диск. Це підкреслює, що астрономія — це хобі, де цінуються не лише видовищні краєвиди, а й подолання труднощів. Так би мовити, сам процес.
