Гемініди 2025
Цього року мені знову вдалося спостерігати зоряний дощ Гемініди — на щастя, погода дала таку можливість і не сильно завадила спостереженням. Це був якийсь винятковий випадок, бо майже цілий місяць навіть сонце неможливо було побачити — лише короткочасно. В інший час весь місяць стояла хмарна погода: небо було щільно затягнуте хмарами, йшли дощі, спостерігалися туман і мряка. Загалом, типова погода кінця осені — початку зими для нашого регіону, і грудень у нас зазвичай найхмарніший місяць у році.
Але цього дня з погодою, можна сказати, пощастило: трохи вдарив невеликий мороз −1 °C, а сильний вітер розігнав хмари ще зранку. Погода була дуже нестабільною — хмари то зникали, то з'являлися, але тим не менш це вселяло оптимізм.
А надвечір вітер вщух, і небо повністю очистилося. І вже о 9 годині вечора можна було побачити перший метеор, який проніз одне з найяскравіших сузір'їв зимового неба — сузір'я Оріона.
До спостережень я приступив після 10 години вечора, хоча спочатку планував спостерігати після півночі. Справа в тому, що ввечері у нас навіть на околиці міста досить багато міського засвітлення від вуличних ліхтарів, яке сильно заважає спостереженням. А після півночі його вимикають. Але я все ж вирішив почати раніше, поки була можливість щось побачити, бо чисте небо могло не протриматися довго.
Я підготував техніку: дзеркальний фотоапарат Canon EOS 550D на штативі зі стандартним об'єктивом 18–55 мм. Також я заздалегідь купив додатковий акумулятор, бо на морозі вони швидко розряджаються. Хотілося не тільки побачити падаючі зірки, але й спіймати їх на фото.
Ось так виглядало небо ближче до півночі. Тут не вдалося спіймати жодної падаючої зірки. На жаль, мій фотоапарат здатний фіксувати тільки досить яскраві метеори, а об'єктив охоплює менше 10 % зоряного неба. Вже під час зйомки було помітно, що якість неба починає поступово погіршуватися і місцями з'являється імла.
Цього разу я частіше спостерігав ділянку неба біля радіанта, який знаходиться в сузір'ї Близнят. Саме звідти вилітали метеори, і це чітко було видно за їхніми траєкторіями. Я вирішив зробити зйомку ділянки неба поруч із сузір'ям Оріона. Під час зйомки якраз відбулося вимкнення вуличного освітлення, що помітно покращило видимість зірок. Там же вдалося спіймати пару метеорів.
Але незабаром небо почало стрімко затягуватися імлою.
А це ділянка неба з видом на місто, де залишалася невелика зона чистого неба, але й вона незабаром повністю затягнулася під час зйомки. Тут вдалося спіймати один метеор над лісом.
Можна сказати, що мені й так пощастило, що погода «очистила» небо на короткий час для спостережень, бо могло й цього не бути, а вже наступного вечора випав сніг.
Спостереження падаючих зірок — заняття дуже цікаве й захопливе, але воно вимагає великого терпіння та уважності. Цього разу мені вдалося побачити 22 падаючі зірки за пару годин спостережень. За найкращих умов зазвичай вдається побачити до 60 за той самий час. Я бачив переважно метеори білого кольору, як і минулого разу. Вони були середньої яскравості — ні дуже яскравих, ні слабких я не помітив. Цього разу спостереженням заважали міське засвітлення й не саме чисте небо, яке незабаром остаточно затягнулося. Тим не менш, я дуже задоволений цим спостереженням і спійманими метеорами на фото.
