Схід Місяця над містом Дніпро
Повний місяць — явище звичне, воно відбувається щомісяця і не є чимось винятковим. Але побачити і зафільмувати момент, коли величезний червонуватий диск повного Місяця підіймається над горизонтом саме над нашим містом — хотілося давно. Це завжди захоплююче видовище: оранжевий місяць, з’являючись над містом ще на світлому, сутінковому небі, здається особливо величезним, наповнюючи міський пейзаж м’яким золотавим світлом.
Завдання не таке вже й складне — потрібен лише фотоапарат із довгофокусним об’єктивом, штатив і вдала точка зйомки. А вже потім — трохи терпіння за комп’ютером для обробки кадрів. Але про все по порядку.
Оскільки я живу на західній околиці Дніпра, підходящих місць для спостереження виявилося не так уже й багато. Найкращою точкою стало військове містечко, заховане в центрі Новокодацького лісу. Там, на пагорбі, є оглядовий майданчик, звідки відкривається панорама майже всього міста. Хоча відстань навіть до спальних районів чимала — понад шість кілометрів, але саме це додає перспективі особливу глибину. А оскільки в середині березня Місяць у повні сходить строго на сході, можна було розраховувати на вдалий ракурс: місячний диск мав з’явитися точно над міською забудовою.
Дістатися до точки зйомки нескладно: близько 30 хвилин їзди на велосипеді з рюкзаком, наповненим фототехнікою. Підйом на вершину зайняв би час, тому я заздалегідь звірився з астрономічним календарем, щоб встигнути підготуватися до точного моменту сходу. Головне, щоб хмари не підвели. Оскільки того вечора в небі вони все ж були присутні, і тим більше могли бути біля горизонту, що могло зіпсувати всю фотосесію.
Для зйомки я взяв фотоапарат Canon EOS 550D і найлегший штатив, який використовую для таких цілей. Як об’єктив я взяв Юпітер-37А — старий радянський об’єктив, недорогий, але з вражаючою фокусною відстанню 135 мм. За допомогою спеціального адаптера він чудово під’єднується до Canon, дозволяючи отримувати великі плани Місяця. Налаштування фокусу тут повністю ручне, тому головне — не промахнутися, адже найменше зміщення може зробити знімок м’яким.
Прибувши на місце і налаштувавши техніку, я почав фотографувати. Місяць не з’явився одразу — щільні хмари і легка імла приховували його за горизонтом. Але незабаром диск Місяця все ж пробився крізь рідкі хмарні прожилки.
Зйомка Місяця вимагає особливого підходу. Справа в тому, що його яскравість, особливо під час повні, значно відрізняється від яскравості навколишнього пейзажу. Зробити один кадр, де Місяць і місто були б однаково добре видні, практично неможливо: або Місяць пересвітиться, а місто залишиться тьмяним, або ж Місяць буде ідеально видно, але міський пейзаж зануриться в темряву. Тому я робив серії кадрів із різною експозицією — у цьому випадку по п’ять знімків. Потім на комп’ютері їх обробляв, щоб отримати підсумкове зображення, де і Місяць, і місто виглядали пропрацьованими та деталізованими.
Я зробив близько шести серій кадрів, і обробка виявилася справжнім випробуванням. Справа в тому, що при фокусній відстані 135 мм Місяць на небі зміщується досить швидко, навіть за короткий проміжок часу, необхідний для серії з п’яти знімків. Спроба поєднати всі п’ять кадрів одразу призводила до розмиття місячного диска. Довелося діяти інакше: спочатку я поєднував кадри з містом, створюючи коректний пейзаж, потім окремо обробляв серію кадрів із Місяцем, а після акуратно об’єднував два зображення в одне, досягаючи ідеального балансу між деталями міста і чіткістю місячного диска.
Ось що вийшло в результаті цієї копіткої роботи.
На передньому плані видно частину Новокодацького лісу, за ним — приватний сектор Діївка, трохи далі — селище Західне. Ще далі проглядають промислові об’єкти: заводи, ДЗМО і Коксохім, із їхніми величезними димлячими трубами. На горизонті можна розгледіти недобудовану гостиницю «Парус», відстань до якої становить приблизно 13 кілометрів.
